Збереження історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України посідає важливу роль у просвітницькій діяльності.

Сьогодні питання патріотизму стосується кожного. Ми повинні знати свою історію: за що боролись наші діди, прадіди, про наше сьогодення і життя в незалежній державі.

З метою громадянського та національно-патріотичного виховання згідно концепції міністерства освіти і науки  України, за ініціативи навчально-методичного відділу Палацу,  у Музеї визвольної боротьби України 24 вересня 2015 року для учнів Вищого професійного училища торгівлі та сфери послуг  був проведений тематичний урок-екскурсія, присвячений 120-ти річчю від дня народження Євгена Коновальця,  керівника однієї з найбоєздатніших формацій армії Української Народної Республіки — корпусу Січових стрільців.

Учні , педагогічні працівники училища, методисти Палацу поринули у вир минулого. Повернулися у місця героїчної боротьби наших предків та жорстоких часів для українців у роки І Світової війни, Великої Вітчизняної війни, Голодомору 1932-33 років, Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки.

О. Зірінська методист

Львівського державного Палацу

естетичного виховання учнівської молоді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННІ МУЗЕЙНИХ ЕКСКУРСІЙ

     Однією з потреб кожної людини є духовна їжа, вона дає  нам все, що ми називаємо культурною поведінкою в суспільстві та у житті. Духовному зростанню особистості сприяє й спілкування зі «свідками минулого» - речами, які зберігають пам’ять про давні історичні та культурні події. Адже саме усвідомлення спадкоємності поколінь, прийняття духовних і культурних цінностей свого народу визначає місце людини в суспільстві. Ідентифікує її у світовій спільноті. У наш час, коли йдуть активні пошуки ефективних засобів формування самосвідомості учнівської молоді, «виховання історією» набуває особливої актуальності [8].

    На сучасному етапі музеям надається дуже велике значення в системі навчально – виховної роботи.    Музей створений для залучення учнівської та студентської молоді до вивчення і збереження історико – культурної спадщини українського народу, формування освіченої розвиненої особистості та сприяння вихованню в неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей.     Культурний простір, необхідний для духовного ставлення особистості, музейні установи надають через організацію різноманітних експозицій. Кожен музей має свій тематичний напрям, тому є багато музеїв різних напрямів.

        Найпоширенішою формою культурно – освітньої діяльності музею, безсумнівно, є екскурсія. Якість такої форми взаємодії екскурсовода та учнів залежить від того, наскільки в цьому зацікавлені обидві сторони, наскільки вони активні. Під час екскурсії екскурсанти вчаться вести самостійне спостереження, аналізувати візуальну інформацію, можуть робити записи в блокнот, занотовуючи короткі тези, дати та іншу інформацію, котра може стати в нагоді .

Екскурсія (від лат. еxcursio – поїздка), згідно з сучасним уявленням, колективний огляд музею, визначного місця, виставки, об’єкту природи і т.п. за певним маршрутом під керівництвом екскурсовода з пізнавальними, освітніми, науковими і виховними цілями, а також для задоволення естетичних потреб під час використання вільного часу.[4]

      Особливість  екскурсії, полягає в тому, що запропонована тема викладається на матеріалі, який доступний спогляданню і має ознаки автентичності (справжності).[5] Однією з форм роботи музеїв є також тематичні уроки-екскурсії, котрі допомагають розкрити певну тему, чи видатну постать, обрану екскурсоводом чи керівником, в певному кругозорі подій та в часових рамках.  

     Характерною ознакою екскурсії є зорове сприйняття, яке супроводжується необхідним словесним коментарем. Зорове й вербальне сприйняття підсилюється пересуванням заданим маршрутом, огляд об‘єкту з різних боків, на різній відстані тощо. Іншими словами, екскурсія передбачає рухову активність екскурсантів. ЇЇ характерною ознакою є також колективність огляду, внаслідок чого в групі людей, пов’язаних спільним інтересом, виникає вільний обмін думками та особлива психологічна атмосфера як наслідок пережитих емоцій. Вона сприяє сприйняттю і засвоєнню побаченого і почутого. Екскурсія проходить під проводом керівника музею та екскурсовода, на певну тему і за певним маршрутом, тобто вона має організований характер.

         Музейна екскурсія має свої особливості : розповідь екскурсовода підпорядкована музейному об’єкту чи експонату; тривалість екскурсії з конкретної теми не є сталою і може коливатися для різних груп залежно від багатьох чинників; під час екскурсії головним організатором і руху, і дозвілля групи стає екскурсовод.

Функції екскурсії: пізнавальна, виховна, розважальна. Пізнання та виховання через розвагу – найбільш ефективні і найшвидше досягають своєї мети [6].   

            Кожна екскурсія складається з трьох частин: вступної бесіди (5-7 хвилин), основної частини (показ і розповідь, що розкривають тему) та заключної бесіди (підсумки проведеної екскурсії).

      Існують спеціальні методичні прийоми, які сприяють формуванню в групі психологічної атмосфери довіри, виникненню і збереженню контакту між екскурсоводом і аудиторією.

Показ і розповідь – нерозривні складові екскурсії. Вміти показати те, про що розповідаєш, – велике мистецтво. Треба мати на увазі, що основними джерелами емоцій у екскурсантів є глибина матеріалу, факти, що здатні стурбувати, вміло побудовані демонстрація та розповідь. Методичний прийом показу в екскурсії – це процес реалізації принципу наочності, спосіб ознайомлення з музейною експозицією, цілеспрямоване спостереження об’єктів; процес, що потребує активних дій як з боку екскурсовода, так і з боку екскурсантів [4]. Основним завданням екскурсійного показу, уроку-екскурсії є розкриття теми і відтворити зоровий образ історичних подій або дії відомої особи. Показ в екскурсії супроводжується розповіддю, яка повинна бути чіткою, кожен показаний експонат супроводжується змістовною, сюжетною розповіддю про нього чи події котрі відбулися за його участі.

Одним з методичних прийомів є також моторний. Тобто жестикуляція оповідача робить виклад інформації більш емоційним, допомагає захопити екскурсантів розповіддю. Жести повинні відповідати змісту та темпу розповіді.

Щоб зацікавити екскурсантів до перегляду екскурсії потрібно провести короткий екскурс по музейній експозиції із запитаннями, відповіді, на які можна буде почути під час екскурсії. Або коротким вступним словом може зорієнтувати екскурсантів на що слід звернути увагу під час екскурсії.

Екскурсовод може застосовувати різноманітні прийоми показу:    

-  прийом локалізації подій дає можливість сконцентрувати увагу учасників екскурсії у заданих межах, скерувати їхні погляди на конкретний експонат;

- абстрагування зосереджує увагу екскурсантів на тих ознаках експоната, які є важливими для розкриття теми. Абстрагування допомагає учасникам екскурсії «не бачити» того, що не має відношення до екскурсії;

- зорове порівняння побудований на співставленні різних предметів або частин одного експоната з іншим, при цьому порівнюються як схожі, так і різні за своїм зовнішнім виглядом експонати. Основною метою прийому є виявити характерні риси, особливості, показати унікальність та неповторність експоната. Як підсумок, екскурсовод називає тотожні елементи двох експонатів або відмінність одного від іншого.

- прийом зорової аналогії  побудований на порівнянні певного експоната зі світлиною чи малюнком іншого аналогічного об’єкта або об’єкта, що спостерігався екскурсантами раніше (порівнюються дві схожі будівлі, монументи, рослини тощо). Завданням є залучити учасників екскурсії до активного пошуку аналогії, викликати в пам’яті уявлення про зовнішній вигляд аналогічного об’єкта;

- прийом переключення уяви. Після ознайомлення з певним експонатом учасники екскурсії за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об’єкт (наприклад, перенесення погляду від макету будівлі школи початку 1940-х років на макет сучасної будівлі). Контраст збагачує враженнями.

         На закінчення екскурсії екскурсовод робить висновки і підсумовує викладений матеріал, а також інколи дає запитання для роздумів, щоб кожен з екскурсантів виявив зацікавлення до самовдосконалення у свій вільний час.

План проведення тематичного уроку-екскурсії

1. Ознайомлення учнівської групи з музеєм. Історія його створення, коротко про експозиції.

2. Розкриття теми уроку-екскурсії. Коротке бліц опитування для зосередження уваги екскурсантів (учнівської молоді) до теми уроку екскурсії.

3. Перегляд експозиції.

4. Якщо є короткий відео-матеріал, то його перегляд.

5. Підведення підсумків проведеної тематичної екскурсії. Коротке опитування для закріплення матеріалу та роздумів у вільний час.

         Враховуючи всі особливості та прийоми екскурсії, то екскурсія чи тематичний урок-екскурсія з їх використанням, пройде ефективно та залишає яскравий емоційний слід у свідомості.           

Список використаної літератури

Матеріали  методичних рекомендацій розроблені на основі нормативно – правових документів:

1. Закон України «Про музеї та музейну справу» (за станом на 21.03.2000)

2. Закон України «Про охорону культурної спадщини» (№ 1805-ІІІ-ІІ від 08.06.2000)

3. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (№926/2010 від 30.09.2010р.

4. Концепція національно-патріотичного виховання молоді (Наказ МУССМ,МОН,МОУ,МКТУ  № 3754/981/538/49 від  27.10.2009)

5. Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління МОНУ (Наказ МОНУ № 640 від 04.09.2006)

Література:

1. Музееведение. Музеи исторического профиля. Учеб. Пособие для студентов ВУЗ. под ред. проф. К.Г.Левыкина и проф. В.Хербста – М.,Высшая школа, 1988.

2. Чагайда І.М. Екскурсознавство. Навчальний посібник. – К.,2004.

3. Гайда Л. Музей у навчальному закладі - К.,Шкільний світ, 2009.

4. Курило Л. Основи екскурсійної діяльності – М.,2002.

5. Методичний посібник з основи екскурсійної праці в музеї – Д., ДОКМ, 2000.

6. Токарева В. Музей: освітній потенціал – К., Позашкілля №11(23),2008.

7. Бекетова В.М.,Капустіна Н.І.,Чернов Є.А. Методика підготовки й проведення екскурсій. – Д., РВВ ДНУ,2004.

8. ЧУБ І.В. Методичні рекомендації щодо використання методичних прийомів при проведенні музейних екскурсій (для керівників музеїв і кімнат Бойової слави при навчальних закладах, викладачів історії)